Миколай завітав до усіх! Листи напередодні свята до св. Миколая пише малеча, а дорослі подумки звертаються до святого. Ми в ліцеї чекали на Миколая з великим нетерпінням. І ось: ремонти в класах, нова техніка, нові меблі – що просили, те й отримали. Напевне, ми були дуже чемними. Але найголовніше – його присутність.Дякуємо педагогу-організатору Мирославі Курпіті за те, що запросила, прийняла і нас усіх познайомила з ним, з Миколаєм та його друзями!!!
Мені було 10, писала листи Миколаю.
Просила про ляльку і щось солоденьке до чаю.
Хотілося шапки ще й білий сніжок на кофтині.
І більше нічого не треба для щастя дитині.
Реальними були всі мрії мої на папері.
Бо кожного року хтось стукав у вікна і двері.
Здавалось, немає теплішого свята на світі,
Коли шелестять опівночі цукерками діти.
Мені було 20, просила в листі Миколая:
Новий телефон, макарунси до чорного чаю.
Ще трохи прикрас, гаманець і червону помаду.
Якій безперечно тоді залишалася рада.
Коли буде 30, напишу я лист Миколаю,
Щоб в домі був мир і всі зустрічались за чаєм.
Батьки не хворіли, здоровими бігали діти.
Могли веселитися, першому снігу радіти.
Коли буде 40, в молитві скажу Миколаю:
Прийми мою вдячність за те, що ти чуєш і знаєш.
Коли мені важко – береш бідну душу за руку.
Ведеш крізь життя, не згадавши про біль чи розлуку.
І скільки би нам не судилося дихати й жити.
Ми будемо завжди Отця Миколая просити:
Прийми молитви та прохання, Святий Миколаю.
Хай все буде добре… і щось солоденьке до чаю.