Вчора до нас завітав наш Микола Йосифович… такий рідний-рідний… Дивишся йому в очі і бачиш надію… А ще бачиш, як він скучив за шкільним життям. А діти… Вони обіймали пана Миколу, презентували свої доробки, розповідали про своє життя.
Ми надіємося, що перемога не забариться, що наші воїни-охоронці повернуться з поля бою до своєї роботи…
Буде мирне життя і люд буде щасливим! Слава Україні!!!