previous arrow
next arrow
Shadow
Slider

Ліцей №52 ім. М. Лобачевського Львівської міської ради

Офіційний сайт закладу освіти

Положення

про внутрішню систему забезпечення якості освіти у Ліцеї № 52 ім.М.Лобачевського

Загальні положення

Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти у Ліцеї № 52 ім. М.Лобачевського Львівської міської ради розроблено відповідно до вимог Закону України «Про освіту» (стаття 41. Система забезпечення якості освіти).

Внутрішня система забезпечення якості в закладі включає:

  1. Стратегію та процедури забезпечення якості освіти;
  2. Систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;
  3. Оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;
  4. Оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;
  5. Оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників ліцею;
  6. Забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління ліцеєм;
  7. Створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування;
  8. Інші процедури та заходи, що визначаються спеціальними законами або документами ліцею.

Завдання внутрішньої системи забезпечення якості освіти:

оновлення методичної бази освітньої діяльності;

контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища ліцею;

створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

СИСТЕМА ВНУТРІШНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА КОНТРОЛЬ ЗА ЇЇ ВИКОНАННЯМ

  1. Стратегія та процедура забезпечення якості освіти

Стратегія та процедура забезпечення якості освіти базується на наступних принципах:

    • принцип процесного підходу, що розглядає діяльність ліцею як сукупність освітніх процесів, які спрямовані на реалізацію визначених закладом стратегічних цілей, при цьому управління якістю освітніх послуг реалізується через функції планування, організації, мотивації та контролю;
    • принцип цілісності, який вимагає єдності впливів освітньої діяльності, їх підпорядкованості, визначеній меті якості освітнього процесу;
    • принцип безперервності, що свідчить про необхідність постійної реалізації суб’єктами освітньої діяльності на різних етапах процесу підготовки випускника ліцею;
    • принцип розвитку, що виходить з необхідності вдосконалення якості освітнього процесу відповідно до зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, аналізу даних та інформації про результативність освітньої діяльності;
    • принцип партнерства, що враховує взаємозалежність та взаємну зацікавленість суб’єктів освітнього процесу, відповідно до їх поточних та майбутніх потреб у досягненні високої якості освітнього процесу.
  1. Система та механізми забезпечення академічної доброчесності

Академічна доброчесність – це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.

2.1. Дотримання академічної доброчесності педагогічними працівниками передбачає:

    • посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

  • дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

    • надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну (науково- педагогічну, творчу) діяльність;

  • контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;

  • об’єктивне оцінювання результатів навчання.

2.2. Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:

    • самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання (для осіб з особливими освітніми потребами ця вимога застосовується з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей);

  • посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

  • дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

  • надання достовірної інформації про результати власної навчальної (наукової, творчої) діяльності, використані методики досліджень і джерела інформації.

2.3. Порушенням академічної доброчесності вважається:

  • академічний плагіат – оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;
  • самоплагіат – оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;
  • фабрикація – вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях;
  • фальсифікація – свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень;
  • списування – виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання;
  • обман – надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування;
  • хабарництво – надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;
  • необ’єктивне оцінювання – свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти.

2.4. За порушення академічної доброчесності педагогічні працівники ліцею можуть бути притягнені до такої академічної ві дпові дальності:

  • відмова в присвоєнні або позбавлення присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;
  • позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади.

2.5. За порушення академічної доброчесності здобувачі освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

  • повторне проходження оцінювання (контрольна робота, іспит, залік тощо);
  • повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми. 2.6.

2.6. Кожна особа, стосовно якої порушено питання про порушення нею академічної доброчесності, має такі права:

  • ознайомлюватися з усіма матеріалами перевірки щодо встановлення факту порушення академічної доброчесності, подавати до них зауваження;

    • особисто або через представника надавати усні та письмові пояснення або відмовитися від надання будь-яких пояснень, брати участь у дослідженні доказів порушення академічної доброчесності;
    • знати про дату, час і місце та бути присутньою під час розгляду питання про встановлення факту порушення академічної доброчесності та притягнення її до академічної відповідальності;
    • оскаржити рішення про притягнення до академічної відповідальності до органу, уповноваженого розглядати апеляції, або до суду.
  1. Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти

3.1. Компетентнісна освіта зорієнтована на практичні результати, досвід особистої

діяльності, вироблення ставлень, що зумовлює принципові зміни в організації навчання, яке стає спрямованим на розвиток конкретних цінностей і життєво необхідних знань і умінь учнів.

  • контексті цього змінюються і підходи до оцінювання результату освітньої діяльності здобувачів освіти як складової освітнього процесу. Оцінювання має ґрунтуватися на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень учня.

Результати освітньої діяльності учнів на всіх етапах освітнього процесу не можуть обмежуватися знаннями, уміннями, навичками. Метою навчання мають бути сформовані компетентності, як загальна здатність, що базується на знаннях, досвіді та цінностях особистості.

Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності.

До ключових компетентностей належать:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

    1. математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;
    2. компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;
    3. інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;
    4. екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;
    5. інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;
    6. навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;
    7. громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;
    8. культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;
    9. підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

3.2. Основними функціями оцінювання навчальних досягнень учнів є:

  • контролююча – визначає рівень досягнень кожного учня (учениці), готовність до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати й викладати навчальний матеріал;
  • навчальна – сприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню умінь та навичок;
  • діагностико-коригувальна – з’ясовує причини труднощів, які виникають в учня (учениці) в процесі навчання; виявляє прогалини у засвоєному, вносить корективи, спрямовані на їх усунення;
  • стимулювально-мотиваційна – формує позитивні мотиви навчання;
  • виховна – сприяє формуванню умінь відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, рефлексії навчальної діяльності.

3.3. При оцінюванні навчальних досягнень учнів мають ураховуватися:

  • характеристики відповіді учня: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність;
  • якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність;
  • сформованість предметних умінь і навичок;
  • рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;
  • досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв’язувати їх, формулювати гіпотези);
  • самостійність оцінних суджень.

3.4. Характеристики якості знань взаємопов’язані між собою і доповнюють одна

одну.

Повнота знань – кількість знань, визначених навчальною програмою.

Глибина знань – усвідомленість існуючих зв’язків між групами знань.

Гнучкість знань – уміння учнів застосовувати набуті знання у стандартних і нестандартних ситуаціях; знаходити варіативні способи використання знань; уміння комбінувати новий спосіб діяльності із вже відомих.

Системність знань – усвідомлення структури знань, їх ієрархії і послідовності, тобто усвідомлення одних знань як базових для інших.

Міцність знань – тривалість збереження їх в пам’яті, відтворення їх в необхідних ситуаціях.

Знання є складовою умінь учнів діяти.

Уміння виявляються в різних видах діяльності і поділяються на розумові і практичні. Навички – дії доведені до автоматизму у результаті виконання вправ. Для сформованих навичок характерні швидкість і точність відтворення.

Ціннісні ставлення виражають особистий досвід учнів, їх дії, переживання, почуття, які виявляються у відносинах до оточуючого (людей, явищ, природи, пізнання тощо). У контексті компетентнісної освіти це виявляється у відповідальності учнів, прагненні закріплювати позитивні надбання в освітній діяльності, зростанні вимог до свої навчальних досягнень.

3.5. Названі вище орієнтири покладено в основу чотирьох рівнів навчальних досягнень учнів: початкового, середнього, достатнього, високого.

Вони визначаються за такими характеристиками:

Перший рівень – початковий. Відповідь учня (учениці) фрагментарна, характеризується початковими уявленнями про предмет вивчення.

Другий рівень – середній. Учень (учениця) відтворює основний навчальний матеріал, виконує завдання за зразком, володіє елементарними вміннями навчальної діяльності.

Третій рівень – достатній. Учень (учениця) знає істотні ознаки понять, явищ, зв’язки між ними, вміє пояснити основні закономірності, а також самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням, узагальненням тощо), вміє робити висновки, виправляти допущені помилки. Відповідь учня (учениця) правильна, логічна, обґрунтована, хоча їм бракує власних суджень.

Четвертий рівень – високий. Знання учня (учениці) є глибокими, міцними, системними; учень (учениця) вміє застосовувати їх для виконання творчих завдань, його (її) навчальна діяльність позначена вмінням самостійно оцінювати різноманітні ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати особисту позицію.

3.6. Водночас, визначення високого рівня навчальних досягнень, зокрема оцінки 12 балів, передбачає знання та уміння в межах навчальної програми і не передбачає участі школярів у олімпіадах, творчих конкурсах тощо.

3.7. Кожний наступний рівень вимог вбирає в себе вимоги до попереднього, а також додає нові характеристики.

3.8. Критерії оцінювання навчальних досягнень реалізуються в нормах оцінок, які встановлюють чітке співвідношення між вимогами до знань, умінь і навичок, які оцінюються, та показником оцінки в балах.

3.9. Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню, у 3-4 – формувальному та підсумковому (бальному) оцінюванню.

3.10. Формувальне оцінювання учнів 1-3 класів проводиться відповідно до Методичних рекомендацій щодо формувального оцінювання учнів 1 класу (наказ МОН від 20.08.2018 № 924 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів першого класу у Новій українській школі», від 27.08.2019 № 1154 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів другого класу», методичних рекомендацій щодо оцінювання учнів 3-іх класів та наказу МОН від 02.08.2020 № 1096 «Щодо заповнення класного журналу учнів початкових класів Нової української школи» )

Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.

3.11. Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.

3.12. Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності Ліцею. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.

3.13. Навчальні досягнення учнів 4-11 класів оцінюються відповідно критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів затвердженого наказом Міністерства освіти і науки, молота та спорту від 13.04.2011 р. №323 «Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти» зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11 травня 2011 р. за №566/19304.


3.14 КРИТЕРІЇ

оцінювання навчальних досягнень

учнів початкової школи

Рівні навчальних

Бали

Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів

досягнень

I. Початковий

1

Учні засвоїли знання у формі окремих фактів, елементарних уявлень

2

Учні відтворюють незначну частину навчального матеріалу, володіють

окремими видами умінь на рівні копіювання зразка виконання певної

навчальної дії

3

Учні відтворюють незначну частину навчального матеріалу; з допомогою

вчителявиконуютьелементарнізавдання,потребуютьдетального

кількаразового їх пояснення

II. Середній

4

Учні відтворюють частину навчального матеріалу у формі понять з допомогою

вчителя, можуть повторити за зразком певну операцію, дію

5

Учні відтворюють основний навчальний матеріал з допомогою вчителя, здатні

з помилками й неточностями дати визначення понять

6

Учні будують відповідь у засвоєній послідовності; виконують дії за зразком у

подібній ситуації; самостійно працюють зі значною допомогою вчителя

III. Достатній

7

Учні володіють поняттями, відтворюють їх зміст, уміють наводити окремі

власні приклади на підтвердження певних думок, частково контролюють власні

навчальні дії

8

Учні вміють розпізнавати об’єкти, які визначаються засвоєними поняттями;

під час відповіді можуть відтворити засвоєний зміст в іншій послідовності, не

змінюючи логічних зв’язків; володіють вміннями на рівні застосування

способу діяльності за аналогією; самостійні роботи виконують з незначною

допомогою вчителя; відповідають логічно з окремими неточностями

9

Учні добре володіють вивченим матеріалом, застосовують знання в

стандартних

ситуаціях, володіють вміннями виконувати окремі етапи

розв’язання

проблеми і застосовують їх у співробітництві

з учителем

(частково-пошукова діяльність)

IV. Високий

10

Учні володіють системою понять у межах, визначених навчальними

програмами,

встановлюють як внутрішньопонятійні, так і

міжпонятійні

зв’язки; вміють розпізнавати об’єкти, які охоплюються засвоєними поняттями

різного рівня узагальнення; відповідь аргументують новими прикладами

11

Учні мають гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, вміють

застосовувати способи діяльності за аналогією і в нових ситуаціях

12

Учні мають системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних

програм, усвідомлено використовують їх у стандартних та нестандартних

ситуаціях; самостійні роботи виконують під опосередкованим керівництвом;

виконують творчі завдання


3.15. КРИТЕРІЇ

оцінювання навчальних досягнень

учнів 5-11 класів

Рівні навчальних

Бали

Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів

досягнень

I. Початковий

1

Учні розрізняють об’єкти вивчення

2

Учні відтворюють незначну частину навчального матеріалу, мають нечіткі

уявлення про об’єкт вивчення

3

Учні відтворюють частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя

виконують елементарні завдання

II. Середній

4

Учні з допомогою вчителя відтворюють основний навчальний матеріал, можуть

повторити за зразком певну операцію, дію

5

Учні відтворюють основний навчальний матеріал, здатні з помилками й

неточностями дати визначення понять, сформулювати правило

6

Учні виявляють знання й розуміння основних положень навчального матеріалу.

Відповіді їх правильні, але недостатньо осмислені. Вміють застосовувати знання

при виконанні завдань за зразком

III. Достатній

7

Учні правильно відтворюють навчальний матеріал, знають основоположні теорії

і факти, вміють наводити окремі власні приклади на підтвердження певних

думок, частково контролюють власні навчальні дії

8

Знання учнів є достатніми. Учні застосовують вивчений матеріал у стандартних

ситуаціях, намагаються аналізувати, встановлювати найсуттєвіші зв’язки і

залежність між явищами, фактами, робити висновки, загалом контролюють

власну діяльність. Відповіді їх логічні,

хоч і мають неточності

9

Учні добре володіють вивченим матеріалом, застосовують знання в стандартних

ситуаціях, уміють аналізувати й систематизувати інформацію, використовують

загальновідомі докази із самостійною і правильною аргументацією

IV. Високий

10

Учні мають повні, глибокі знання, здатні використовувати їх у практичній

діяльності, робити висновки, узагальнення

  1. Учні мають гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, аргументовано використовують їх у різних ситуаціях, уміють знаходити інформацію та аналізувати її, ставити і розв’язувати проблеми

  1. Учні мають системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовують їх у стандартних та нестандартних ситуаціях. Уміють самостійно аналізувати, оцінювати, узагальнювати опанований матеріал, самостійно користуватися джерелами інформації, приймати рішення.

3.16. Видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та державна підсумкова атестація.

Поточне оцінювання – це процес встановлення рівня навчальних досягнень учня (учениці) в оволодінні змістом предмета, уміннями та навичками відповідно до вимог навчальних програм.

Об’єктом поточного оцінювання рівня навчальних досягнень учнів є знання, вміння та навички, самостійність оцінних суджень, досвід творчої діяльності та емоційно-ціннісного ставлення до навколишньої дійсності.

Поточне оцінювання здійснюється у процесі вивчення теми. Його основними завдання є:встановлення й оцінювання рівнів розуміння і первинного засвоєння окремих елементів змісту теми, встановлення зв’язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок.

Формами поточного оцінювання є індивідуальне, групове та фронтальне опитування; робота з діаграмами, графіками, схемами; робота з контурними картами; виконання учнями різних видів письмових робіт; взаємоконтроль учнів у парах і групах; самоконтроль тощо. В умовах упровадження зовнішнього незалежного оцінювання особливого значення набуває тестова форма контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів.

Інформація, отримана на підставі поточного контролю, є основною для коригування роботи вчителя на уроці.

Тематичному оцінюванню навчальних досягнень підлягають основні результати вивчення теми (розділу).

Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів забезпечує:

  • усунення безсистемності в оцінюванні;
  • підвищення об’єктивності оцінки знань, навичок і вмінь;
  • індивідуальний та диференційований підхід до організації навчання;
  • систематизацію й узагальнення навчального матеріалу;
  • концентрацію уваги учнів до найсуттєвішого в системі знань з кожного

предмета.

Тематична оцінка виставляється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми впродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок, різних видів навчальних робіт (практичних, лабораторних, самостійних, творчих, контрольних робіт) та навчальної активності школярів.

Перед початком вивчення чергової теми всі учні мають бути ознайомлені з тривалістю вивчення теми (кількість занять); кількістю й тематикою обов’язкових робіт і термінами їх проведення; умовами оцінювання.

Оцінка за семестр виставляється за результатами тематичного оцінювання, а за рік – на основі семестрових оцінок.

Учень (учениця) має право на підвищення семестрової оцінки. При цьому потрібно мати на увазі, що відповідно до Положення про золоту медаль "За високі досягнення в навчанні" та срібну медаль "За досягнення в навчанні", затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 17.03.08 № 186 та погоджено Міністерством юстиції України № 279/14970 від 02.04.08, підвищення результатів семестрового оцінювання шляхом переатестації не дає підстав для нагородження випускників золотою або срібною медалями.

  1. Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників

4.1. Процедура оцінювання педагогічної діяльності педагогічного працівника включає в себе атестацію та сертифікацію.

4.2. Атестація педагогічних працівників – це система заходів, спрямованих на всебічне та комплексне оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників.

Атестація педагогічних працівників може бути черговою або позачерговою. Педагогічний працівник проходить чергову атестацію не менше одного разу на п’ять років, крім випадків, передбачених законодавством.

За результатами атестації визначається відповідність педагогічного працівника займаній посаді, присвоюються кваліфікаційні категорії, педагогічні звання. Перелік категорій і педагогічних звань педагогічних працівників визначається Кабінетом Міністрів України.

Рішення атестаційної комісії може бути підставою для звільнення педагогічного працівника з роботи у порядку, встановленому законодавством.

Положення про атестацію педагогічних працівників затверджує центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки.

4.3. Щорічне підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти здійснюється відповідно до Закону України "Про освіту". Загальна кількість академічних годин для підвищення кваліфікації педагогічного працівника впродовж п’яти років не може бути меншою за 150 годин, з яких певна кількість годин має бути обов’язково спрямована на вдосконалення знань, вмінь і практичних навичок у частині роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.

4.4. Один із принципів організації атестації – здійснення комплексної оцінки діяльності педагогічного працівника, яка передбачає забезпечення всебічного розгляду матеріалів з досвіду роботи, вивчення необхідної документації, порівняльний аналіз результатів діяльності впродовж усього періоду від попередньої атестації. Необхідною умовою об’єктивної атестації є всебічний аналіз освітнього процесу у закладі, вивчення думки батьків, учнів та колег вчителя, який атестується тощо.

4.5. Визначення рівня результативності діяльності педагога, оцінювання за якими може стати підставою для визначення його кваліфікаційного рівня наведено в таблиці «Критерії оцінювання роботи вчителя»:

4.6. Критерії оцінювання роботи вчителя

І. Професійний рівень діяльності вчителя

Кваліфікаційні катего

зії

Критерії

Спеціаліст другої категорії

Спеціаліст першої категорії

Спеціаліст вищої категорії

1. Знання

Відповідає загальним вимогам, що

Відповідає вимогам, що висуваються

Відповідає вимогам, що висуваються

теоретичних і

висуваються до вчителя Має

до вчителя першої кваліфікаційної

до вчителя вищої кваліфікаційної

практичних основ

глибокі знання зі свого предмета

категорії. Має глибокі та різнобічні

категорії. Має глибокі знання зі свого

предмета

знання зі свого предмета й суміжних

предмета і суміжних дисциплін, які

дисциплін

значно перевищують обсяг програми

2. Знання сучасних

Слідкує

за

спеціальною

і

Володіє методиками аналізу ‘

Володіє

методами

науково-

досягнень у

методичною

літературою;

.

навчально-методичноїроботиз

дослідницької,

експериментальної

методиці:

працює за готовими методиками й

предмета; варіює готові, розроблені

роботи, використовує в роботі власні

програмами

навчання;

іншими методики й програми;

оригінальні програми й методики

використовує

прогресивні

ідеї

використовує програми й методики,

минулого

і

сучасності;

уміє

спрямовані на розвиток особистості,

самостійно


розробляти методику викладання

інтелекту вносить у них (у разі

потреби) корективи

3. Уміння аналізувати

Бачить свої недоліки, прогалини і

Виправляє

допущені

помилки

і

Прагне і вміє бачити свою діяльність

свою діяльність

прорахунки

в

роботі,

але

при

посилює позитивні моменти у своїй

збоку,

об’єктивно

й

неупереджено

цьому

не

завжди

здатний

роботі,

знаходить

ефективні

оцінює

та

аналізує

її,

виділяючи

встановити причини їхньої появи.

рішення. Усвідомлює

необхідність

сильні

і

слабкі

сторони.

Свідомо

Здатний домагатися змін на краще

систематичної роботи

над

собою

і

намічає

програму

на основі

самоаналізу,

однак

активно

включається

в

ті

види

самовдосконалення,

її

мету,

покращення

мають нерегулярний

діяльності,

які

сприяють

завдання, шляхи реалізації

характер і поширюються лише на

формуванню потрібних якостей

окремі ділянки роботи

4. Знання нових

Знає сучасні технології навчання й

Уміє

демонструвати

на

практиці

Розробляє нові педагогічні технології

педагогічних

виховання;

володіє

набором

високий

рівень

володіння

навчання й виховання, веде роботу з

концепцій

варіативних

методик

і

методиками;

володіє

однією

із

їхапробації,

бере

участь

у

педагогічних технологій; здійснює

сучасних технологій

розвиваючого

дослідницькій,

експериментальній

їх вибір і застосовує відповідно до

навчання;

творчо

користується

діяльності

інших умов

технологіями й програмами

5.

Знання

теорії

"Орієнтується

в

сучасних

Вільно

орієнтується

в

сучасних

Користується

різними

формами

педагогіки й

вікової

психолого-педагогічних

психолого-педагогічних

концепціях

психолого-педагогічної

діагностики

психології учня

концепціях

навчання,

але

рідко

навчання й виховання,

використовує

й

науково-

обґрунтованого

застосовує

їх

у своїй практичній

їх як

основу у

своїй

практичній

прогнозування. Здатний передбачити

діяльності.

Здатний

приймати

діяльності.

Здатний

швидко -й

розвиток подій і прийняти рішення в

рішення в типових ситуаціях

підсвідомо

обрати

оптимальне

нестандартних ситуаціях

рішення

ІІ. Результативність

професійної діяльності вчителя

.

Критерії

Спеціаліст другої категорії

Спеціаліст першої категорії

Спеціаліст вищої категорії

1.Володіння

Враховує

у

стосунках

з

учнями

Уміло

користується

елементами,

Сприяє пошуку, відбору і творчому

способами інди-

індивідуальні особливості їхнього

засобами

діагностики

і

корекції

розвитку

обдарованих дітей.

Уміє

відуалізації навчання

розвитку:

здійснює

індивідуальних особливостей

учнів

тримати

в

полі

зору

диференційований

підхід

з

під час реалізації диференційованого

«сильних»,«слабких» і «середніх» за

урахуванням

темпів

розвитку,

підходу.Створює

умови

для

рівнем

знань

учнів;

працює

за

нахилів

та

інтересів,

стану

розвитку

талантів,

розумових

і

індивідуальними

планами

з

здоров’я. Знає методи діагностики

фізичних здібностей

обдарованими і слабкими дітьми

рівня

інтелектуального

й

особистісного розвитку дітей

2.Уміння

Створює

умови,

що

формують

Забезпечує

успішне

формування

Забезпечує

залучення

кожного

активізувати

мотив

діяльності.

Уміє

захопити

системи

знань

на

основі само-

школяра до процесу активного

пізнавальну діяль-

учнів своїм

предметом,

керувати

управління

процесом

учіння.

Уміє

учіння.

Стимулює

внутрішню

ність учнів

колективною

роботою,

варіювати

цікаво подати навчальний матеріал,

(мислительну) активність,

пошукову

різноманітні

методи

й

форми

активізувати учнів, збудивши в них

діяльність.

Уміє

ясно

й

чітко

роботи.

Стійкий

інтерес

до

інтерес

до

особистостей

самого

викласти

навчальний

матеріал;

навчального

предмета

і

висока

предмета;

уміло

варіює

форми

і

уважний до рівня знань усіх учнів.

пізнавальна

активність

учнів

методи

навчання. Міцні,

ґрунтовні

Інтерес

до

навчального

предмета

в

поєднується

з

не

дуже

знання учнів поєднуються з високою

учнів

поєднується

з

міцними

ґрунтовними

знаннями,

з

пізнавальною

активністю

і

знаннями і сформованими навичками

недостатньо

сформованими

сформованими навичками

навичками учіння

3. Робота з розвитку

Прагне

до

формування

навичок

Цілеспрямовано

й

професійно

в учнів загально-

раціональної організації праці

формує

в

учнів

уміння

й

навички

навчальних вмінь і

раціональної

організації

навчальної

навичок

праці

(самоконтроль

у

навчанні,

раціональне

планування

навчальної

праці, належний темп читання,

письма, обчислень). Дотримується

єдиних вимог щодо усного і

писемного

мовлення:

оформлення

письмових робіт учнів у зошитах,

щоденниках

(грамотність,

акуратність, каліграфія)

4.Рівень

Забезпечує

стійкий позитивний

Учні

демонструють

знання

Учні реалізують свої інтелектуальні

навченості учнів

результат,

ретельно

вивчає

теоретичних

і

практичних

основ

можливості чи

близькі

до цього;

критерії оцінювання, користується

предмета;

показують

хороші

добре

сприймають,

засвоюють і

ними на практиці; об’єктивний в

результати

за

наслідками

зрізів,

відтворюють пройдений навчальний

оцінюванні знань учнів

перевірних робіт, екзаменів

матеріал, демонструють глибокі,

міцні

знання

теорії

й

навички

розв’язування практичних завдань,

здатні

включитися в

самостійний

пізнавальний пошук

ІІІ. Комунікативна культура

Критерії

Спеціаліст другої категорії

Спеціаліст першої категорії

Спеціаліст вищої категорії

1.

Комунікативні й

Прагне до контактів з людьми.

Швидко знаходить друзів, постійно

Відчуває потребу в комунікативній і

організаторські

Не обмежує коло знайомих;

прагне

розширити

коло

своїх

організаторській діяльності;

швидко

здібності

відстоює власну думку; планує

знайомих; допомагає близьким,

орієнтується в складних ситуаціях;

свою роботу, проте потенціал

друзям; проявляє ініціативу в

невимушено

почувається

в

новому

його

нахилів

не

вирізняється

спілкуванні; із задоволенням бере

колективі; ініціативний, у важких

високою стійкістю

участь

в

організації

громадських

випадках віддає перевагу самостійним

заходів;

здатний

прийняти

рішенням; відстоює власну думку й

самостійне

рішення

в

складній

домагається її прийняття.

ситуації. Усе виконує за внутрішнім

Шукає такі справи, які б задовольнили

переконанням, а не з примусу.

його потребу в комунікації та

Наполегливий у діяльності, яка його

організаторській діяльності

приваблює

2. Здатність до

Володіє відомими

в

педагогіці

Обговорює й аналізує ситуації разом

Веде

постійний

пошук

нових

співпраці з учнями

прийомами

переконливого

з учнями і залишає за ними право

прийомів

переконливого

впливу й

впливу, але використовує їх без

приймати

власні

рішення.

Уміє

передбачає їх можливе використання

аналізу ситуації

сформувати

громадську

позицію

в спілкуванні.

Виховує

вміння

учня,

його

реальну

соціальну

толерантно

ставитися

До

чужих

поведінку й вчинки, світогляд і

поглядів.

Уміє

обґрунтовано

ставлення

до

учня,

а

також

користуватися

поєднанням

методів

готовність до подальших виховних

навчання й виховання, що дає змогу

впливів учителя

досягти

хороших

результатів при

оптимальному докладанні розумових,

вольових

та

емоційних

зусиль

учителя й учнів

3. Г отовність до

Володіє

адаптивним

стилем

Намагається

вибрати

стосовно

Неухильно

дотримується

професійної

співпраці з колегами

поведінки,

педагогічного

кожного

з

колег

такий

спосіб

етики

спілкування;

у

будь-якій

спілкування;

намагається

поведінки,

де найкраще поєднується

ситуації координує свої дії з колегами

створити

навколо

себе

індивідуальний

підхід

з

доброзичливу

обстановку

утвердженням

колективістських

співпраці з колегами

принципів моралі

4. Готовність до

Визначає педагогічні завдання з

Залучає батьків до діяльності;

Налагоджує контакт із сім’єю не тільки

співпраці з батьками

урахуванням особливостей дітей

спрямованої на створення умов,

тоді, коли потрібна допомога батьків, а

і потреб сім’ї, систематично

сприятливих

для

розвитку

їхніх

постійно, домагаючись відвертості,

співпрацює з батьками

дітей; формує в батьків позитивне

взаєморозуміння, чуйності

ставлення

до оволодіння

знаннями

педагогіки й психології

5. Педагогічний такт

Володіє педагогічним тактом, а

Стосунки з дітьми будує на

довірі,

деякійогопорушенняне

повазі, вимогливості, справедливості

позначаються

негативно

на

стосунках з учнями .

6.

Педагогічна

Знає

елементарні

вимоги

до

Уміє чітко й логічно висловлювати

Досконало володіє своєю мовою,

культура

мови, специфіку інтонацій у

думки в усній, письмовій та

словом, професійною термінологією

Мовленні,

темпу

мовлення

графічній формі. Має багатий

дотримується не завжди

словниковий запас, добру дикцію,

правильну інтонацію

7.

Створення

Г либоко вірить у великі

Наполегливо формує моральні

Сприяє пошуку, відбору і творчому

комфортного

можливості кожного учня.

уявлення, поняття учнів, виховує

розвиткові обдарованих дітей

мікроклімату

Створює сприятливий

почуття гуманності, співчуття,

морально-психологічний клімат

жалю, чуйності. Створює умови для

для кожної дитини

розвитку талантів, розумових і

фізичних здібностей, загальної

культури особистості

4.7. Сертифікація педагогічних працівників – це зовнішнє оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника (у тому числі з педагогіки та психології, практичних вмінь застосування сучасних методів і технологій навчання), що здійснюється шляхом незалежного тестування, самооцінювання та вивчення практичного досвіду роботи.

4.8. Сертифікація педагогічного працівника відбувається на добровільних засадах виключно за його ініціативою.

  1. Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності адміністрації ліцею.

5.1. Управлінська діяльність керівних працівників ліцею на сучасному етапі передбачає вирішення низки концептуальних положень, а саме:

  • створення умов для переходу від адміністративного стилю управління до громадсько-державного;
  • раціональний розподіл роботи між працівниками закладу з урахуванням їх кваліфікації, досвіду та ділових якостей;
  • забезпечення оптимальної організації освітнього процесу, який би забезпечував належний рівень освіченості і вихованості випускників та підготовку їх до життя в сучасних умовах;
  • визначення найбільш ефективних для керівництва шляхів і форм реалізації стратегічних завдань, які б повною мірою відповідали особливостям роботи ліцею та діловим якостям адміністрації, раціональне витрачення часу всіма працівниками ліцею;
  • правильне і найбільш ефективне використання навчально-матеріальної бази та створення сприятливих умов для її поповнення в сучасних умовах;
  • забезпечення високого рівня працездатності всіх учасників освітнього процесу;
  • створення здорової творчої атмосфери в педагогічному колективі.

5.2. Сучасні положення освітнього менеджменту вимагають від керівника навчального закладу фахових компетенцій:

    • прогнозувати позитивне майбутнє і формувати дух позитивних змін;
    • забезпечувати відкрите керівництво;
    • вивчати інтереси і потреби місцевої громади й суспільства в цілому, щоб визначати нові цілі і завдання;
    • організовувати роботу колективу на досягнення поставлених цілей;
    • працювати над залученням додаткових ресурсів для якісного досягнення цілей;
    • постійно вчитися і стимулювати до цього членів педагогічного колективу.
  • Інакше кажучи, діяльність керівника закладу визначається такими чинниками:
  • рівнем його компетентності;
  • обраною концепцією власної діяльності;
  • рівнем розвитку і спрямованості організаційної культури закладу.

5.3. Установити ефективність навчально-виховного процесу, якість створених умов для його проведення, вплив керівника на продуктивність роботи школи неможливо без належної оцінки результатів його діяльності.

5.4. Однією з форм контролю діяльності педагогічних працівників, до яких належать директор та заступники ліцею, є атестація. Метою даного процесу контролю за діяльністю закладу є:

  • найбільш раціональне використання спеціалістів, підвищення ефективності їх праці та відповідальності за доручену справу;
  • сприяння подальшому покращенню підбору і вихованню кадрів, підвищення їх ділової кваліфікації;
  • посилення матеріальної і моральної зацікавленості працівників;
  • забезпечення більш тісного зв’язку заробітної плати з результатами їхньої праці;
  • визначення відповідності займаній посаді;
  • стимулювання їх професійного та посадового зростання.

5.5. Оцінювання управлінської діяльності складається з чотирьох етапів:

  1. Підготовчого.

II. Основного.

III. Підсумково-корекційного.

IV.Регулятивно-корекційного.

5.6. На підготовчому етапі відповідальною особою проводиться відбір, систематизація та аналіз матеріалів, що характеризує динаміку розвитку ліцею, рівень управлінської діяльності директора та заступників. З цією метою вивчаються:

  • матеріали попередньої експертизи управління освітнім процесом та тематичного вивчення окремих питань, що стосуються організації діяльності ліцею;
  • відповідність роботи закладу особливим умовам здійснення освітньої діяльності;
  • результативність роботи ліцею щодо розвитку творчих здібностей учнів ліцею (участь у предметних олімпіадах різного рівня, учнівських турнірах, конкурсах, МАН тощо);
  • робота педагогічного колективу щодо розробки та впровадження авторських програм, навчальних посібників, підручників;

5.7. Аналізуються статистичні дані:

  • результати освітньої діяльності учнів на кінець навчального року;
  • охоплення учнів гарячим харчуванням;
  • випадки дитячого травматизму, що сталися під освітнього процесу;
  • плинність керівних та педагогічних кадрів;
  • наявність конфліктних ситуацій у колективі, скарг на роботу закладу.

5.8. Другий, основний, етап комплексно-цільової програми має такі розділи: Діагностичний, аналітично-регулятивний, контрольно-діагностичний, мотиваційно – діагностичний, контрольно-регулятивний, аналітичний.

Мета діагностичного дослідження – самоаналіз та самооцінка управлінської діяльності директора Ліцею.

Аналітично-регулятивний має за мету внесення коректив в управлінську діяльність директора за результатами самоекспертизи.

Контрольно-аналітичний передбачає отримання інформації про соціально-психологічний клімат у ліцеї та рівень знань учнів.

Мотиваційно-діагностичний дозволяє висунути пропозиції щодо визначення об’єктів та підходів для проведення експертизи. Експертною групою та директором ліцею укладається робоча програма експертизи управління освітнім процесом. Складається вона з трьох блоків: інваріантного, варіативного та замовленого.

До інваріантного блоку входять питання, що дозволяють визначити рівень управлінської діяльності, наявність свідомого цілеспрямованого регулювання складних процесів та організаційних відносин у Ліцеї.

Перелік питань варіативного блоку визначається з урахуванням підсумкових матеріалів комплексних соціально-психологічних досліджень та результатів контрольних робіт.

Питання третього блоку складаються на основі замовлення директора ліцею про надання методичної допомоги в організації управлінської діяльності та навчально-виховного процесу.

Контрольно-регулятивне вивчення визначає відповідність діяльності директора ліцею нормативним аспектам управління, проблеми і резерви розвитку ліцею, напрямки надання методичної допомоги. Його структура:

  • проведення експертизи управління освітнім процесом безпосередньо у ліцеї;
  • індивідуальна контрольно-регулятивна робота з питань управління;
  • надання методичної допомоги за заявкою директора ліцею;
  • оперативне усунення керівництвом виявлених недоліків.

Аналітичний розділ має на меті висловити загальну оцінку управлінської діяльності,

підготувати висновки та пропозиції.

5.9. Третій, підсумково-корекційний етап поділяється на підсумковий та корекційний. Підсумковий містить глибокий аналіз предмета експертизи, формування банку даних за її результатами, планування розвитку ліцею.

Корекційний – має на меті регулювання та корекцію управлінської діяльності, виявлення якісних змін предмета експертизи та прогнозування розвитку ліцею.

5.10.Регулятивно-корекційний етап – передбачає вдосконалення та коригування окремих напрямків та форм управління освітнім процесом.

Зокрема, експертами контролюються законодавчі, нормативні та правові аспекти діяльності ліцею, дотримання в ньому державного стандарту загальної середньої освіти, забезпечення соціального захисту, охорони життя, здоров’я та прав учасників освітнього процесу.

Директоро ліцею створюються необхідні умови для оптимальної діяльності учасників освітнього процесу, усуваються виявлені недоліки в роботі, здійснюється реалізація програм стратегічного розвитку ліцею.

Вимоги до ділових та особистісних якостей директора ліцею:

  • цілеспрямованість та саморозвиток;

    • компетентність;
    • динамічність та самокритичність;
    • управлінська етика;
    • прогностичність та аналітичність;
    • креативність, здатність до інноваційного пошуку.
    • здатність приймати своєчасне рішення та брати на себе відповідальність за результат діяльності.

Ефективність управлінської діяльності директора ліцею включає стан реалізації його управлінських функцій, основних аспектів та видів діяльності, ступінь їх впливу на результативність освітнього процесу, а саме:

  1. Саморозвиток та самовдосконалення керівника у сфері управлінської діяльності.
  2. Стратегічне планування базується на положеннях концепції розвитку ліцею, висновках аналізу та самоаналізу результатів діяльності.
  3. Річне планування формується на стратегічних засадах розвитку ліцею.
  4. Здійснення аналізу і оцінки ефективності реалізації планів, проектів.
  5. Забезпечення професійного розвитку вчителів, методичного супроводу молодих спеціалістів.
  6. Поширення позитивної інформації про заклад.
  7. Створення повноцінних умов функціонування закладу (безпечні та гігієнічні).
  8. Застосування ІКТ-технологій у освітньому процесі.
  9. Забезпечення якості освіти через взаємодію всіх учасників освітнього процесу.
  10. Позитивна оцінка компетентності директора ліцею з боку працівників.
  11. Інформаційна система для ефективного управління ліцею

6.1. Однією з умов розвитку освіти є запровадження інформаційно-комунікаційних технологій в управлінську та освітню діяльність закладу освіти. Така діяльність проводиться у двох напрямках:

  • впровадження інформаційних технологій в управлінську діяльність освітнього закладу;
  • комп’ютеризація освітнього процесу.

6.2. Перший із зазначених напрямів полягає у створенні оптимальних умов роботи учасників освітнього процесу, застосування ними програмного забезпечення, що допомагає систематизувати роботу суб’єктів управління закладом на усіх рівнях.

6.3. Другий напрям – це впровадження у освітній процес електронних засобів навчання, розробка і застосування електронного супроводу занять, самостійної і виховної роботи та тестових програмних засобів.

6.4. Інновації в управлінні ліцеєм на базі інформаційних технологій є ключовим механізмом, який дозволить створити переваги в конкурентному середовищі. В цьому напрямку основними заходами в розвитку інформатизації є створення її належної та ефективної інфраструктури, впровадження уніфікованих засобів доступу до корпоративних даних, поліпшення керування всіх комплексів інформаційних ресурсів, а також забезпечення відповідності інфраструктури стратегічним цілям ліцею.

6.5. Інформаційна система управління – це програмно-апаратний комплекс, що забезпечує ряд основних функцій роботи з документами в електронному вигляді.

До основних функцій відносять реєстрацію документів, розробку та збереження документів

  • електронному вигляді, направлення документів на розгляд та виконання, контроль проходження та виконання документів, пошук документів по різним параметрам, введення, підтримку та зберігання будь-яких типів документів, захист від несанкціонованого доступу та управління прав доступу до документів.

  1. Інклюзивне освітнє середовище, універсальний дизайн та розумне

пристосування

7.1. Особам з особливими освітніми потребами освіта надається нарівні з іншими особами, у тому числі шляхом створення належного фінансового, кадрового, матеріально-технічного забезпечення та забезпечення універсального дизайну та розумного пристосування, що враховує індивідуальні потреби таких осіб.

Універсальний дизайн ліцею створюється на таких принципах:

  1. Рівність і доступність використання.

Надання однакових засобів для всіх користувачів для уникнення відособлення окремих груп населення.

  1. Гнучкість використання.

Дизайн повинен забезпечити наявність широкого переліку індивідуальних налаштувань і можливостей з урахуванням потреб користувачів.

  1. Просте та зручне використання.

Дизайн повинен забезпечувати простоту та інтуїтивність використання незалежно від досвіду, освіти, мовного рівня та віку користувача.

4. Сприйняття інформації з урахуванням різних сенсорних можливостей користувачів.

Дизайн повинен сприяти ефективному донесенню всієї необхідної інформації до користувача незалежно від зовнішніх умов або можливостей сприйняття користувача.

  1. Припустимість помилок.

Дизайн повинен звести до мінімуму можливість виникнення ризиків і шкідливих наслідків випадкових або ненавмисних дій користувачів.

  1. Низький рівень фізичних зусиль.

Дизайн розраховано на затрату незначних фізичних ресурсів користувачів, на мінімальний рівень стомлюваності.

  1. Наявність необхідного розміру і простору.

Наявність необхідного розміру і простору при підході, під’їзді та різноманітних діях, незважаючи на фізичні параметри, стан і ступінь мобільності користувача.

  1. Моніторинг якості освіти

    1. Моніторинг якості освіти – це система послідовних і систематичних заходів, що здійснюються з метою виявлення та відстеження тенденцій у розвитку якості освіти в країні, на окремих територіях, у закладах освіти (інших суб’єктах освітньої діяльності), встановлення відповідності фактичних результатів освітньої діяльності її заявленим цілям,

  • також оцінювання ступеня, напряму і причин відхилень від цілей.

    1. Моніторинг якості освіти може бути внутрішній та зовнішній.

Внутрішній моніторинг якості освіти проводиться ліцеєм.

    1. Завдання моніторингу:

    • Здійснення систематичного контролю за освітнім процесом у ліцеї.
  • Створення власної системи неперервного і тривалого спостереження, оцінювання стану освітнього процесу.
  • Аналіз чинників впливу на результативність успішності, підтримка високої мотивації навчання.
  • Створення оптимальних соціально-психологічних умов для саморозвитку та самореалізації здобувачів освіти і педагогів.
    • Прогнозування на підставі об’єктивних даних динаміки й тенденцій розвитку освітнього процесу в ліцеї.

    1. Предмет моніторингу.

Предметом моніторингу є якість освітнього процесу в ліцеї.

    1. Об’єкти моніторингу.

Об’єктом моніторингу є система організації освітнього процесу в ліцеї, що включає кілька рівнів:

  • здобувач освіти;
  • учитель;
  • класний керівник;
  • батьки і громадськість та ін.
    1. Суб’єкти моніторингу.

Суб’єктами моніторингу виступають:

  • моніторингова група;
  • адміністрація закладу;
  • органи управління освітою (різних рівнів).

8.7.Форми та методи моніторингу.

Основними формами моніторингу є:

  • самооцінювання власної діяльності педагогами, здобувачами освіти, адміністрацією;
  • внутрішня оцінка діяльності адміністрацією, керівниками методичних об’єднань (проведення контрольних робіт, участь у І та ІІ етапі Всеукраїнських предметних олімпіад, відвідування уроків);
  • зовнішнє оцінювання діяльності органами управління освітою.

8.8.Критерії моніторингу:

  • об’єктивність (створення рівних умов для всіх учасників освітнього процесу);
  • систематичність (згідно алгоритму дій, етапів та в певній послідовності);
  • відповідність завдань змісту досліджуваного матеріалу, чіткість оцінювання, шляхи перевірки результатів;
  • надійність (повторний контроль іншими суб’єктами);
  • гуманізм (в умовах довіри, поваги до особистості).

8.9.Очікувані результати:

  • Отримання результатів стану освітнього процесу в ліцеї.
  • Покращення функцій управління освітнім процесом, накопичення даних для прийняття управлінських та тактичних рішень.

8.10.Підсумки моніторингу:

Підсумки моніторингу узагальнюються у схемах, діаграмах, висвітлюються в аналітично-інформаційних матеріалах.

Дані моніторингу можуть використовуватись для обговорення на засіданнях методичних обєднаннях, нарадах при директору, педагогічних радах.

За результатами моніторингу розробляються рекомендації, приймаються управлінські рішення щодо планування та корекції роботи.

Записатись на співбесіду
[contact-form-7 404 "Не знайдено"]
×