Історія ліцею

Гімназія на Зигмунтовській, 17

«У ній блискуче вчили і блискуче навчалися»

Зигмунтовською називалася вулиця з 1871 року. З початку ХІХ століття вона називалася Поштова Нова.

Після возз’єднання Західної України з Українською РСР вулиця Зигмунтовська була перейменована у вулицю Челюскінців. З 1941 по 1944 рік вулиця стала іменуватися Зигмунд-штрассе.С грудня 1944 року його, нарешті, отримала назву – вулиця Гоголя. Так вона і називається і до цього дня.

Сучасний Ліцей № 52 розташовується в будівлях, побудованих Мозесом Йонасом в 1853 році. Це були три примикали один до одного будинку на вулицях Зигмунтовській, Городоцькій та Замкненій.

«Єврейське товариство початкової і середньої школи» (ЕНТСШ) купило на пожертвування євреїв, вихідців зі Східної Галичини у Відні, Варшаві та Львові три будівлі, які перейшли до сина Мозеса Йонаса Мауріціо під єврейську гімназію. Ці будівлі ціною чималих зусиль були перебудовані і об’єднані в комплекс і оснащені відповідним обладнанням.

Заняття в гімназії почалися навесні 1917 року.

До кінця 1919 року тут працювали дві чоловічі (гуманітарна та класична) і жіноча гуманітарні гімназії.

У 1920 році кількість класів збільшилася з 23 до 29, в яких навчалося 835 хлопчиків і 329 дівчаток. Навчання було платним, але діти з бідних сімей (майже 450 відсотків) звільнялися від плати за навчання. Плата покривала ледь половину загальних витрат, решту бюджету покривали членські внески членів ЕТНСШ і пожертвування заможних євреїв, а також доходи від масових заходів.

Викладання велося польською мовою, крім того вивчалися іврит і історія євреїв. На першому поверсі були обладнані фізична, біологічна і хімічна лабораторії, кабінет малювання, майстерні (в тому числі і палітурна). Оскільки гімназії не мали свого спортивного залу, то для занять фізкультурою використовувався спортзал по вулиці Шпитальної. Влітку орендували басейн, взимку діти каталися на лижах і ковзанах. Важливою подією стало спорудження в 1934 році будівлі зі спортивним залом, який був оснащений сучасним (на ті часи) обладнанням, були підсобні приміщення і 10 душових кабін.

З 1939 року гімназія втратила свій національний характер (хоча всі учні і вчителі були євреями) і стала загальноосвітньою школою.

З 1944 по 1961 р в будівлі розташовувалася 1-ша залізнична школа (до 1955 року була чоловічою, а потім стала змішаною).

У 1961 році школа була перейменована в середню школу № 52, а через рік у школі були відкриті перші на Львівщині класи з поглибленим вивченням математики.

У 1962 році школі було присвоєно статус спеціалізованої.

Багато випускників школи стали видатними вченими, лікарями, вчителями, прославили школу не тільки в Україні, але і по всьому світу.

Директорами школи були:

1919-1941-Михайло Брандштетер, д-р Арнольд Фрейлих, д-р Генріх Лілієн, Бетті Фаєрман, д-р Шломо Ігель.

1944-1954-Василь Федотович Саутін, Олександр Іванович Дроботов, Петро Семенович Корявін

1954-1985-Дмитро Хомич Чернишов

1985-2019 -Спіченко Галина Тадеушівна

2019 – теперішній час – Матис Світлана Юріївна